Когнітивно-поведінкова терапія (КПТ)
Незалежно від статі та віку кожен з нас може опинитися в ситуації, коли без допомоги психотерапевта впоратися з проблемою складно. Одним з методів терапії, який допомагає знайти вихід зі, здавалося б, безвихідних ситуацій, є когнітивно-поведінкова терапія. В даний час когнітивна терапія застосовується у всьому світі в якості основного або додаткового виду лікування багатьох розладів. Метод адаптований для роботи з пацієнтами всіх вікових груп, від дошкільнят до літніх людей.
Принцип методики полягає в тому, що наші думки, переконання, припущення, очікування, побоювання керують поведінкою, почуттями і емоційним станом. Може бути і зворотна залежність. Такими взаємодіями стабілізуються психічні системи. І якщо вдається змінити одну сторону взаємодії, тоді у взаємозалежних системах інша сторона повинна теж змінитися. Цей принцип знаходить відображення в багатьох методах поведінкової психотерапії: пацієнти під керівництвом психотерапевта успішно навчаються вести себе більш впевнено або не боятися складних для них ситуацій, і в підсумку дійсно зростає почуття впевненості або зменшується страх в таких ситуаціях. Когнітивна її частина полягає в тому, що виявляються патогенні, тобто неадекватні думки, переконання, припущення, очікування, які передують патологічним (неадекватним) почуттям (депресії, страху) або поведінці. Думки проявляються різними способами – в розмові, систематичних записах (спеціальні щоденники) думок, почуттів, поведінки, подій, в конфронтації, рольовій грі та ін. Патогенні, неадекватні думки психотерапевт змінює на екологічні за допомогою методу сократівського діалогу і шляхом порівняння з реальністю, що представлена і описана самим пацієнтом.
Ефективність методу підтверджена чисельними контрольованими дослідженнями при лікуванні:
- Обсесивно-компульсивного розладу (ОКР)
Це невроз нав’язливих станів. При ОКР у людини мимоволі з’являються нав’язливі або лякаючі думки (так звані обсесії). Вона постійно та безуспішно намагається позбутися від тривоги, що провокується цими думками за допомогою настільки ж нав’язливих і виснажливих дій (компульсій).
- Посттравматичного стресового розладу (ПТСР)
Важкий психічний стан, який виникає в результаті одиничної або повторюваної психотравмуючої ситуації, як наприклад, участь у бовових діях, важка фізична травма, сексуальне насилля або загроза життю.
- Депресії
Психічний розлад, який характеризується зниженням настрою та втратою здатності відчувати радість, порушенням мислення (негативні судження, песимістичний погляд на те, що відбувається), руховою загальмованістю. При депресії знижується самооцінка, спостерігається втрата інтересу до життя і звичної діяльності.
- Сексуальних розладів
Порушення спрямованості і виразності статевого потягу. До них відносяться: гіперсексуальність, розлади ерекції, еякуляції; фригідність, вагінізм, також багато інших змін в статевій сфері. Сексуальні розлади можуть бути уявними або реально існуючими, проте їх підгрунття має психологічну природу.
- Панічних розладів
Панічний розлад – це тривожний розлад, що характеризується повторюваними та несподіваними панічними атаками – раптовими нападами інтенсивного страху або дискомфорту. Ці атаки супроводжуються фізичними симптомами, такими як прискорене серцебиття, задишка, запаморочення та тремтіння, а також думками про те, що може статися щось жахливе. Важливою ознакою розладу є постійна тривога щодо майбутніх нападів, що змушує людину уникати певних місць або ситуацій, які можуть спровокувати нову атаку.
- Іпохондричного розладу
Іпохондрія являє собою необгрунтоване занепокоєння людини за своє здоров’я, котре супроводжується нав’язливими думками про наявність у неї тяжкої або невиліковної хвороби.
- Розладів особистості
Розлади особистості характеризуються стійким порушенням в думках, почуттях і діях. Поведінка таких людей може разюче відрізнятися від загальноприйнятої у суспільстві і суттєво впливати, як на якість життя самої людини, так і її близького оточення. Тому, аби стабілізувати ситуацію і полегшити повсякденне життя, варто звернутися за кваліфікованою психологічною допомогою.
- Соціофобії
Соціофобія храктеризується сильним необгрунтованим страхом і тривогою перед різноманітними соціальними ситуаціями: ситуаціями спілкування та вимушеної взаємодії іншими людьми (зустрічі, необхідність говорити, публічно виступати, розмовляти телефоном чи по відеозв’язку).
- Розадів харчової поведінки (РХП)
При розладах харчової поведінки є виражена схильність до переїдання, в деяких випадках хворі використовують крайні заходи, що сприяють зменшенню ваги. Наприклад, людина викликає блювоту, або приймає препарати, що пригнічують почуття апетиту. Деякі починають зловживати проносними засобами, аби позбутися зайвих кілограмів. В першу чергу такі прояви стають помітні членам сім’ї, які звертаються за допомогою до фахівців, помічаючи, що хворий втрачає вагу, відмовляється від їжі, постійно викликає у себе блювоту. До основних ознак розладу харчової поведінки можна віднести побоювання пацієнта розтовстіти, а також постійні зусилля, пов’язані з контролем ваги. Зазвичай, це суворі дієти, підвищене фізичне навантаження, прискіпливіть до свого зовнішнього вигляду.
- Проблем у стосунках
роблеми у стосунках зазвичай включають втрату ентузіазму та рутину, недостатню комунікацію, відсутність довіри та підтримки, а також індивідуальні чинники, як-от егоїзм або стрес. Щоб подолати їх, важливо відкрито спілкуватися, проявляти терпіння та йти на компроміси, фокусуючись на позитиві та вдячності. Якщо ж проблема стає серйозною, варто звернутися за кваліфікованою психологічною допомогою, щоб разом знайти нові шляхи вирішення конфліктів.
Формат роботи – індивідуальна або/та групова
Записатись на консультацію можна,
зателефонувавши нам: